Переклад імен та назв на українську мову та з української мови

Особливості перекладу імен, прізвищ та географічних назв на українську мову та з української мови.

Офіційно це називається не переклад а транслітерація або практична транскрипція, що є різними поняттями. Але що це означає на практиці?

Перше правило яким ми керуємося

Якщо прізвище, ім’я та місце народження клієнта (географічна назва) вже раніше перекладалися і зафіксовані в офіційних документах, то ми пишемо їх так само, навіть якщо написано не зовсім вірно (не згідно з правилами). Але, оскільки, правил (а точніше – стандартів) тут може застосовуватися дуже багато, тому, що їх є велика кількість, а норми закону регулюють цю проблему не повністю і по-різному (а державні органи часто не керуються цими нормами, і пишуть як вийде), то те, що здається неправильним, насправді може бути цілком правильним, мати своє пояснення і теж заслуговувати на існування. Звісно, якщо замість «Петро» написано «Михайло», то ми так не напишемо, а порекомендуємо клієнту офіційно внести виправлення в такий документ. Але на практиці зустрічається маса випадків, коли на перший погляд все не сходиться, а на другий погляд виходить, що все за правилами (просто потрібно знати якими саме правилами).

Для початку – беремо найпростіше,

те, що впорядковано нашою державою: національна транслітерація (латинізація), відтворення українського алфавіту латиницею, постанова КМУ 2010, паспортний стандарт – все це одне й те саме.

Йдеться про всім нам знайоме відтворення наших імен/прізвищ/назв міст за допомогою транслітерації (не слід плутати з практичною транскрипцією) літерами англійського алфавіту.

Це Andrii, Kolodii, Mykolaiv, Valerii, Vasylovych. Кожен другий клієнт скаржиться, що «мені видали закордонний паспорт з помилками». Насправді це не помилка а стандарт, не дуже досконала але наразі єдина чинна в Україні і Польщі (серед присяжних перекладачів) система транслітерації для українських імен. Працює вона в одному напрямку і вона незворотна, власне, не передбачений переклад англомовних імен на укр. мову за її використанням. Крім того, фонетично Vasylovych буде прочитано (більшістю європейців) як “Васіловіч”, оскільки м’яким знаком вирішили більше не перейматися, а звука на позначення нашого «и» англійська мова (і більшість європейських) не має (має схожий, але вони читатимуть як «і»). Іспанці наше місто Horodok – вимовлятимуть як «Ородок», оскільки H вони не вимовляють а аналога фрикативного, суто українського «Г» в них не має (є щось схоже тільки в тюркських народів). Отже G/H та І/Y  – основні проблеми сучасної латинізації. Старі закордонні паспорти/пермесо/тархети і інше, ще видані “по-старому”, з G та Y на початку слова, так і залишаються. А нові видають вже по новому. В Італії та Іспанії до цього звикли, а в США на це ніколи не звертали уваги, тому, проблеми, можна вважати, що немає.

– ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ ТА ТРАНСКРИПЦІЯ З ЛАТИНИЦІ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ –

  1. Польські імена та прізвища

Згідно чинного правопису прізвища з близькоспоріднених мов повинні бути відтворені відповідно до української вимови, для того, щоб не викликати «процесів ерозії в українській мові». Якщо керуватися цим правилом, то Томашевскі стає «Томашевський», а Муравецка стає «Муравецька». Застосовуються традиційні для української мови суфікси -ськ-, -цьк-. При цьому, в правописі не сказано нічого про імена. Тому часто ми зустрічаємо перетворення «Пйотр» на «Петро» и в зворотному порядку з української мови на польську мову, чого ми особисто категорично не радимо робити. Наша агенція, при первинному перекладі застосовує практичну транскрипцію для відтворення польських імен та прізвищ українською мовою, наприклад: «Томашевскі» або «Jan Paj?k – Ян Пайонк» (в жодному разі не Іван). Тому, що при зворотному перекладі на польську, в особи можуть виникнути проблеми, бо присяжні перекладачі в Польщі не враховуватимуть особливості Українського правопису. Але, коли ми маємо справу із перекладами, що зроблені раніше, або старими документами (наприклад, виданими ще НКВС до 1947 року) де, наприклад, етнічні поляки записані один раз Іван а наступний раз Ян, при всіх інших рівнозначних відомостях, то ми можемо, при перекладі на польську мову, подати в квадратних дужках полонізовану/українізовану версію імені/прізвища, але за жодних умов при первинному перекладі документів, ми так не рекомендуємо робити. Польський присяжний перекладач, наприклад, пише виключно як в паспорті, або згідно стандарту затвердженому Кабінетом міністрів України від 2010 року.

  1. Інші європейські імена та прізвища

Англійські, іспанські, німецькі та інші імена з мов, що не є близькоспорідненими з українською мовою, транслітеруються за практичною транскрипцією, з невеликими особливостями, що перелічені в чинному правописі. Але перевага надається тому як клієнт сам вимовляє своє ім’я та прізвище. Найяскравіший приклад, чому варто робити саме так, це відомий художник Boris VallejoБо?ріс Вальє?хо, якого раніше масово перекладали як «Валеджо» бо переклад на українську та російську мови виконувався на основі англомовних видань за англомовними правилами вимови. Тому коли до нас приходять перекладати наприклад американський паспорт, де ім’я починається з літери J, ми дуже уважно з’ясовуємо яке походження має ця особа, якщо з іспаномовної культури – то слово буде починатися з «Х» а якщо з англомовної, або франкомовної, (наприклад з Гаїті) то з «Дж». Звісно, найкраще узгодити з власником документа!