Переклад імен та назв на українську та з української мови
Особливості перекладу імен, прізвищ та географічних назв

Переклад імен та назв. Офіційно це називається не переклад, а транслітерація або практична транскрипція — це різні поняття. Але що це означає на практиці?

Перше правило, яким ми керуємося

Якщо прізвище, ім’я та місце народження клієнта-іноземця вже раніше перекладалися на українську мову і зафіксовані в офіційних документах, то ми пишемо їх так само, навіть якщо вони написані не зовсім корекно (не згідно з правилами). Це з практичної точки зору. Особа має право на відтворення імені та прізвища відповідно до наявних документів. Це пов’язано з тим, що існує велика кількість правил (а точніше — стандартів), які можуть застосовуватися, і норми закону регулюють цю сферу не повністю та по-різному. Крім того, державні органи часто не керуються цими нормами і пишуть по-різному, тому те, що здається неправильним, насправді може бути цілком правильним, мати своє пояснення і теж заслуговувати на існування.

Звісно, якщо замість «Петро» написано «Михайло», ми так не напишемо, а порекомендуємо клієнту офіційно внести виправлення в документ. Але на практиці зустрічається багато випадків, коли на перший погляд усе не сходиться, а при детальнішому розгляді виявляється, що все відповідає правилам (просто потрібно знати, яким саме).

Державний стандарт транслітерації (латинізація)

Для початку — найпростіше: те, що впорядковано нашою державою. Національна транслітерація (латинізація), відтворення українського алфавіту латиницею, постанова КМУ 2010 року, паспортний стандарт — усе це фактично одне й те саме.

Йдеться про знайоме нам відтворення імен, прізвищ і назв міст за допомогою транслітерації (не слід плутати з практичною транскрипцією) літерами англійського алфавіту.

Це, наприклад: Andrii, Kolodii, Mykolaiv, Valerii, Vasylovych. Кожен другий клієнт скаржиться, що «мені видали закордонний паспорт з помилками». Насправді це не помилка, а стандарт — не ідеальний, але наразі єдиний чинний в Україні і Польщі (серед присяжних перекладачів) для українських імен. Працює він в одному напрямку і є незворотним: переклад англомовних імен на українську мову за цією системою не передбачений.

Крім того, фонетично Vasylovych буде прочитано більшістю європейців як «Васіловіч», оскільки м’який знак більше не передається, а звука для українського «и» англійська мова (як і більшість європейських) не має. Є схожі звуки, але вони зазвичай читаються як «і». Іспанці, наприклад, місто Horodok вимовлятимуть як «Ородок», оскільки H вони не вимовляють, а аналога фрикативного українського «г» у них немає.

Отже, G/H та I/Y — основні проблеми сучасної латинізації. Старі закордонні паспорти, permesso, tarjeta та інші документи, видані «по-старому», із G та Y на початку слова, залишаються чинними. Нові ж документи видаються за новими правилами. Якщо у вас виникають труднощі з цим, ми можемо надати офіційне роз’яснення. В Італії та Іспанії до цього вже звикли, а в США на це, як правило, не звертають уваги, тому проблему можна вважати несуттєвою.

Переклад географічних назв (області, райони, громади)

Окремої уваги заслуговує переклад адміністративно-територіальних одиниць України — областей, районів, громад тощо.

Чинне законодавство та офіційна практика допускають варіативність у перекладі таких назв англійською мовою. Наприклад, однаково коректними можуть бути варіанти Lviv Oblast і Lviv Region, так само як Mostyska District. Водночас у випадках районів міста використовується форма на -skyi: Sykhivskyi District.

Це пов’язано з тим, що в українській мові назви районів часто є прикметниковими (Сихівський, Шевченківський тощо), і при транслітерації вони зберігають свою структуру.

У різних джерелах можна зустріти різні підходи. Наприклад, у Вікіпедії часто використовується варіант raion як транслітерація слова «район», тоді як у Google Maps переважає oblast. Однак це, радше, картографічне та довідкове використання, яке не завжди відповідає практиці перекладу документів.

У роботі з офіційними документами державні установи та перекладачі традиційно використовують більш зрозумілі міжнародні відповідники — region і district, оскільки вони мають усталене значення в англійській мові та краще сприймаються іноземними органами.

Таким чином, вибір між oblast / region або raion / district залежить від контексту:

• у документах — частіше region / district
• у картографії та довідкових ресурсах — oblast / raion

У будь-якому випадку важливо дотримуватися послідовності в межах одного документа і, за можливості, орієнтуватися на вже наявні офіційні переклади.

Транслітерація та транскрипція з латиниці на українську мову

Польські імена та прізвища
Згідно з чинним правописом, прізвища з близькоспоріднених мов повинні відтворюватися відповідно до української вимови, щоб уникнути «процесів ерозії в українській мові». Наприклад, Tomaszewski стає «Томашевський», а Morawiecka — «Муравецька». Використовуються традиційні українські суфікси -ськ-, -цьк-.

Водночас у правописі нічого не сказано про імена. Тому часто зустрічається перетворення «Пйотр» на «Петро» і навпаки, чого ми категорично не рекомендуємо.

Наша агенція при первинному перекладі застосовує практичну транскрипцію: «Томашевскі» або «Jan Pająk — Ян Пайонк» (у жодному разі не Іван). Це важливо, оскільки при зворотному перекладі на польську можуть виникнути проблеми.

Якщо ж маємо справу зі старими документами, де одна й та сама особа записана як Іван і Ян, ми можемо додати альтернативну форму в квадратних дужках. Але при первинному перекладі цього робити не рекомендується.

Інші європейські імена та прізвища

Англійські, іспанські, німецькі та інші імена з мов, що не є близькоспорідненими з українською, передаються за практичною транскрипцією з урахуванням правопису. Водночас перевага надається тому, як власник документа сам вимовляє своє ім’я.

Показовий приклад — Boris Vallejo, якого раніше передавали як «Валеджо», хоча правильніше — «Боріс Вальєхо».

Тому, якщо ім’я починається з літери J, ми уточнюємо походження: іспаномовне — «Х», англо- або франкомовне — «Дж». Найкраще це узгодити з власником документа.