Для яких країн не потрібен апостиль (перелік).

Для яких країн не потрібен апостиль, для яких країн вимагається апостиль, коли потрібен апостиль, в які країни потрібно ставити апостиль, для чого потрібен апостиль — ці питання найчастіше виникають при оформленні документів для виїзду за кордон, імміграції, навчання, працевлаштування або отримання громадянства.

Апостиль — це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах і підтверджує їхню справжність для використання в іншій державі. Він засвідчує підпис, статус посадової особи та автентичність печатки.

Апостиль застосовується між державами, які є учасницями Гаазької конвенції 1961 року,
але не у всіх випадках він є обов’язковим. Існують країни, для яких апостиль формально не потрібен, а також ситуації, коли навіть за відсутності такої вимоги його все одно рекомендується проставляти. Також є країни які на визнають апостиль і вимагають інших варіантів легалізації.

Детальна консультація +38(067)8673107

Процедура проставлення апостиля застосовується у відносинах між державами — учасницями Гаазької конвенції 1961 року. Відповідно до статті 5 Конвенції, апостиль засвідчує: справжність підпису; якість, в якій виступала особа, що підписала документ; автентичність печатки або штампа. Підпис і печатка на самому апостилі не потребують додаткового засвідчення. Фактично – апостиль гарантує що документ є справжній, і це легше перевірити ні перевіряти сам документ. На практиці апостиль використовується для більшості країн світу. Його доцільно проставляти практично для всіх держав.

Для яких країн апостиль не вимагається на практиці

ЦІКАВО! Формально Канада приєдналася до Гаазької конвенції про апостиль і всі документи видані в Канаді для використання в Україні повинні були апостильовані. Однак у зворотному порядку – в Канаді всі документи з України для імміграційних потреб продовжують приймати без апостиля. Те саме стосується і США, Британії, Автралії та Ірландії. Офіційно – апостиль потрібно – але на практиці від українців його не вимагають (за виключенням освітніх документів).

Водночас, апостиль не застосовується для частини країн Азії, Африки та Близького Сходу, які не є учасниками Конвенції і не визнають апостиль в принципі. У таких випадках застосовується консульська легалізація.

Окремо слід враховувати, що навіть у країнах, де формально апостиль не потрібен, його можуть вимагати окремі установи — університети, міграційні органи, державні служби.

Для яких країн апостиль не потрібен офіційно

Апостиль не потрібен у випадках, коли між Україною та іншою державою діє договір про правову допомогу, який скасовує вимогу легалізації документів.

До таких країн належать: Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Румунія

❗ Важливо: незважаючи на наявність договорів, на практиці апостиль часто вимагають:

навчальні заклади, особливо в Польщі.
органи, що оформлюють громадянство, Польща, Румунія, Болгарія, Молдова.

Тому перед подачею документів необхідно уточнювати вимоги конкретного органу.

Як поставити апостиль за кордоном

Апостиль ЗАВЖДИ проставляється у державі, де був виданий документ, консульства НІКОЛИ не проставляють апостиль.

Це означає:

документи, видані в Україні — апостилюються тільки в Україні;
документи, видані за кордоном — у відповідній країні.

Українські консульства не проставляють апостиль.

У практиці можливий обхідний варіант: якщо документ виданий у Китаї, але нотаріальна копія виготовлена у Польщі, апостиль може бути проставлений на нотаріальну копію польськими органами.

Такий варіант допускається, але:

не є універсальним;
може не прийматися установами;
не гарантує результат.

Перелік країн-учасниць, що приєдналися до Конвенції про Апостиль:

Австралія, Австрія, Азербайджан*, Албанія, Андорра, Антигуа та Барбуда, Аргентина, Багами, Барбадос, Бахрейн, Беліз, Бельгія, Білорусь*, Болгарія*, Боснія та Герцеговина, Ботсвана, Бразилія (з 14.08.2016), Бруней, Бурунді, Вануату, Венесуела,Вірменія*, Гондурас, Гренада, Греція, Грузія* (не поширюється на Автономну Республіку Абхазії та колишню автономну область Південної Осетії), Данія (не поширюється на Гренландію та Фарерські острови), Домініка, Домініканська Республіка, Еквадор, Ель-Сальвадор, Естонія*, Ізраїль, Індія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан*, Киргизстан*, Китайська Народна Республіка (поширюється лише на Гонконг і Макао), Кіпр, Колишня Югославська Республіка Македонія*, Колумбія, Косово (з 14.07.2016)**, Коста-Ріка, Латвія*, Лесото, Литва*,Ліберія, Ліхтенштейн, Люксембург, Маврикій, Малаві, Мальта, Марокко (з 14.08.2016), Маршаллові острови, Мексика, Монако, Монголія*, Намібія, Нідерланди, Нікарагуа, Німеччина, Ніуе, Нова Зеландія (не поширюється на Токелау),

а також:

Норвегія, Оман, Острови Кука, Панама, ПАР (Південно-Африканська Республіка), Парагвай, Перу, Польща*, Португалія, Республіка Корея, Республіка Молдова*, Росія*, Румунія*, Самоа, Сан-Марино, Сан-Томе і Принсіпі, Свазіленд, Сейшельські острови, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Люсія, Сербія*, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (не поширюється на країни, які здобувши незалежність (вийшли зі складу Великої Британії) не підписали Конвенцію), Сполучені Штати Америки, Суринам, Таджикистан*, Тонга, Тринідад і Тобаго, Туреччина, Угорщина*,Узбекистан*, Україна (не поширюється на АРК, а також на окуповані території Донецької і Луганської областей), Уругвай, Фіджі, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія*, Чилі (з 30.08.2016), Чорногорія, Швейцарія, Швеція, Японія.

**МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ (Скасування вимоги апостиля)

Перелік міжнародних договорів України, положення яких застосовуються з метою звільнення від легалізації чи апостилювання офіційних документів, виданих на території держав, які є їх Сторонами:

Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах 2004 року;
(*) Договір між Україною і Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року;
Договір між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року;
Договір між Україною і Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1995 року;
Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року;
(**) Договір між Україною та Республікою Македонія про правову допомогу в цивільних справах 2000 року;
Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року;
Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року;
Договір між Україною і Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах 2002 року;
Договір між Україною і Республікою Узбекистан про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах 1998 року;
Договір між Україною і Чеською Республікою про правову допомогу і правові відносини у цивільних справах 2001 року;
Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Федеративною Народною Республікою Югославія про правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1962 року (у відносинах із Сербією);
(*) Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року.